З простого чат-бота SaveEcoBot виріс у додаток, аудиторія якого лише в Україні нараховує 37 тисяч користувачів. Журналістка НВ Саша Горчинська поговорила з командою Save Dnipro про те, як і чому українці почали цікавитися темою якості повітря та що передувало створенню популярного бота.
Ініціативна група Save Dnipro утворилася 2017 року через необхідність терміново вирішити ситуацію з Придніпровською ТЕС, що знаходиться у міській смузі міста Дніпро. Місцеві жителі забили на сполох: теплоелектростанція продукувала велику кількість шкідливих викидів, що значним чином вплинуло на рівень забруднення повітря.
З часом ініціатива розвинулася — команда Save Dnipro провела низку воркшопів на тему вимірювання якості повітря, а згодом створила чат-бот SaveEcoBot, який наразі є найбільшим агрегатором даних на екологічну тематику в Україні.
Яким чином активістам вдалося домовитися з керівництвом Придніпровської ТЕС, чи цікавляться екологією українці та як працює найбільший в країні екологічний чат-бот — у інтерв'ю НВ розповідають керівник Save Dnipro Ірина Черниш та розробник додатка SaveEcoBot Павло Ткаченко.
Про Придніпровську ТЕС
Придніпровська ТЕС — одна з найстаріших ТЕС у Європі та один з великих забруднювачів повітря нашого міста [Дніпра]. Підприємство продукує десь близько 80% всього промислового забруднення.
Кілька років я намагалася з’ясувати, хто, власне, повинен вирішувати це питання, ходила по різних інстанціях. Але влада жодним чином не хотіла ініціювати цього обговорення. Вони постійно заявляли, що грошей немає, «модернізувати всього не можемо, тому що це стара система, яку, можливо, треба буде виводити з експлуатації згідно з національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок» тощо.
Ми — не екологи. У нашій команді об'єдналися представники банківського сектору, розробники, громадські активісти у сфері антикорупції, представники ритейлу тощо. Крім того, ми всі батьки, у нас є маленькі діти. Тому ми вирішили, що так продовжуватися далі не може — треба змінювати ситуацію в місті.
Тоді підприємство саме хотіло отримати дозвіл на викиди впродовж семи років, але вони не збиралися проводити відповідну модернізацію підприємства, як це було зазначено в інвестиційному договорі. Власне, у той час ми і почали свою кампанію. Тоді було багато активностей: ми ходили у ДТЕК, зустрічалися з міністром екології, навіть спершу збиралися пікетувати його офіс і розкладати там каремати. Але обійшлося без цього.
В Дніпрі по місту з’явилися борди, на яких ми закликали людей прийти на громадські слухання
На той момент Україна вже запровадила такий інструмент роботи, як оцінка впливу на довкілля (ОВД), передбачений угодою про Асоціацію з ЄС. З’ясувалося, що ми перші в Україні з сектору громадськості, хто вирішив цим скористатися. Міністр нас підтримав. У нас стартувала активна кампанія у Фейсбуці, ми залучили місцеві ЗМІ, в Дніпрі по місту з’явилися борди, на яких ми закликали людей прийти на громадські слухання та висловити власну думку. Раніше громадські слухання за такими питаннями зазвичай проходили досить тихо, у незручних місцях, в робочий час у будні дні, десь на задвірках міста — все робилося для того, аби прийшло менше людей. Ми ж заявили про свій намір гучно, тож на слухання прийшли дуже багато людей.
Ми склали перелік пропозицій, які хотіли б розглянути: встановлення фільтрів на енергоблоки станції; консервація одного з об'єктів, де розміщені відходи підприємства; моніторинг джерел викидів, санітарно-захисної зони тощо. У нас були тривалі та складні перемовини з топ-керівниками ДТЕК, екологами і Міністерством екології.
Активістка Ірина Черниш / Фото: SaveDnipro via facebook
У результаті нам вдалося домовитися про модернізацію та екологізацію підприємства вартістю майже 1 млрд грн. Цей процес розпочався у травні 2018-го і триватиме загалом три роки. Йдеться про два електричні фільтри, які встановлюються на труби підприємства і працюватимуть для трьох енергоблоків. Це важливо, бо саме ці енергоблоки не входять до національного плану та мають бути виведені з експлуатації за 40 тисяч годин. Через те, що їх планують виводити з експлуатації, їх модернізація, переобладнання, не розглядаються як доцільне. Але саме ці енергоблоки працюють найбільше.
Суть роботи фільтрів полягає в тому, що за допомогою спеціального магніту вони вловлюють частинки дрібнодисперсного пилу — результат спалювання вугілля. За оцінкою ВООЗ, забруднення повітря такими частинками дуже небезпечне для населення. Фільтри ж дозволяють знизити рівень забруднення, а отже і ймовірні ризики.
Розробник SaveEcoBot Павло Ткаченко / Фото: Павло Ткаченко via facebook
Також ми домовилися про озеленення території золовідвалу і золошлаконакопичувача, а саме — в руслі річки Шиянка [Самарський район, місто Дніпро]. Ці роботи проводяться вже другий рік поспіль. Так само наразі вже працюють над переміщенням відходів зі старого золошлаконакопичувача, який розміщений прямо посеред житлового масиву Придніпровський, на територію за містом.
Звичайно, ми не можемо досконально перевірити якість цієї модернізації. Але згідно з процедурою оцінки впливу на довкілля, є постпроектний моніторинг, який має здійснювати екологічна інспекція. Ми дуже сподіваємося, що після зміни керівництва (особливо регіонального) екоінспекція проведе повноцінну перевірку і ми зможемо побачити актуальну картину, що було зроблено, а що ще ні.
Про співпрацю з владою
Коли ми тільки починали нашу активну боротьбу, то залучали до цієї справи народних депутатів — особливо наших, дніпровських. Але на жаль, тоді ніхто з них на ці прохання не відгукнувся.
Проте нам на допомогу прийшли тодішні нардепи Сергій Лещенко та Вікторія Войцицька. Лещенко приїздив на наші перші громадські слухання, звертався до міністра, аби ми могли провести нашу першу зустріч із ним. Войцицька побачила дописи про нашу діяльність у соцмережах і також приїхала нас підтримати. Підтримка депутатів підвищувала наші шанси, бо підприємство вже не могло просто так відмахуватися від громадян.
Зараз ми співпрацюємо з профільними комітетами Верховної Ради, оскільки займаємося питаннями зміни і реформування екологічного законодавства в Україні. Зокрема, з Комітетом з питань екологічної політики та природокористування ВР.
Про SaveEcoBot
SaveEcoBot — проєкт, який по суті не має повних аналогів в Україні (та в інших країнах також). В Україні є схожий бот, OpenDataBot, який видає інформацію, зібрану у відкритих державних реєстрах, але там зовсім немає інформації на екологічну тему.
Нашою початковою метою було оперативне відслідковування змін у реєстрах саме по екотемі. Нам важливо було зрозуміти, як працює онлайн-реєстр ОВД, які процедури там відбуваються, чи є якісь зміни щодо Придніпровської ТЕС. Тож так з’явилася перша версія чат-бота, наша внутрішня, яка відслідковувала зміни лише в одному-єдиному реєстрі.
Але тоді ми зрозуміли, що цієї інформації нам замало — потрібно мати також й інші матеріали по підприємству: зокрема, дані про ліцензії, дозволи на водокористування і таке інше. Бо в Україні немає єдиної бази, де була би зібрана вся інформація. Складності додає й те, що дозволи на різні види робіт видаються різними установами. Людина, яка у цих питаннях не обізнана, плутається в тому, що й у чиїх повноваженнях знаходиться. Отже, ми додали всю цю інформацію у наш бот і створили фактично те, чого досі не зробила держава — великий агрегатор даних. Так з’явилася перша версія бота для загального користування.
Сьогодні українська аудиторія чат-боту — 37 тисяч користувачів
Виходить, що спершу екобот розроблявся як інструмент для експертної громадськості — таких активістів, як ми. Але він знайшов відгук у широкої аудиторії. З’явився зручний пошук за регіонами, назвою підприємства, можна дізнатися процедуру оцінки впливу на довкілля конкретної установи тощо.
Сьогодні українська аудиторія чат-боту — 37 тисяч користувачів. Ми розширюємо географію нашої роботи на інші країни — наприклад, Болгарія, Польща. За перші п’ять днів, наприклад, 11 тисяч користувачів тільки з Болгарії. У чат-боті доступні різні мови.
Про моніторинг якості повітря
Пізніше у боті з’явилася ще одна важлива функція — моніторинг якості повітря. До цієї ідеї — моніторити стан атмосферного повітря — нас підштовхнула все та ж ситуація на Придніпровський ТЕС. Справа в тому, що дрібнодисперсний пил зазвичай невидимий для людського ока — тобто, навіть якщо повітря забруднене, ми не зможемо цього побачити.
Ми шукали якесь устаткування, яке б в режимі онлайн видавало інформацію про актуальний стан повітря. Нічого подібного в Україні до цього просто не було. Все, що ми знайшли — це лише певний набір даних у вигляді таблиць із цифрами, значення яких неможливо зрозуміти, якщо ви не є фахівцем.
Прилади для вимірювання чистоти повітря / Фото: SaveDnipri via facebook
Отже, так ми почали працювати над проєктом громадського моніторингу повітря. Щось схоже вже є у Європі: наприклад, у німецькому Штутгарті - Luftdaten. За 40 доларів з деталей, придбаних в інтернеті або у магазині під будинком, можна зібрати прилад, встановити його у себе за вікном, підключити до мережі через вайфай та додати на загальну онлайн-карту.
Ми зібрали перші три таких приклади у грудні. Зрозуміли, що потрібно працювати з населенням України — навчати людей, що це таке і навіщо воно нам потрібно. Тож вже у лютому провели перший в країні воркшоп по збору станцій моніторингу якості повітря. Там зібрали близько трьох десятків таких станцій моніторингу. Згодом прийшли до висновку, що люди хотіли б не просто мати можливість самостійно час від часу дивитися на онлайн-карті, що відбувається під їхнім будинком — їх треба регулярно інформувати про стан повітря: коли є перевищення норми, у яких районах тощо. Так у чат-боті додалася ще одна опція — якість повітря.
Після нашого першого воркшопу ми зрозуміли, що у людей є інтерес до цієї теми
Подібною системою вже активно користуються у світі - наприклад, у Китаї, в США, у країнах Європи. Цей індекс якості повітря розробило Міністерство охорони довкілля США. У Штатах він використовується як громадськістю, так і державними установами. Там навіть існує система інформування населення через різноманітні публічні канали. Наприклад, минулого місяця, коли в Каліфорнії вирували лісові пожежі, керівництво дитячих садків відправляло повідомлення на емейл батькам, що не рекомендується зайвий раз виходити на вулицю, а отже дітей, які перебувають в дитсадочку, не виводитимуть на прогулянку в ці дні.
У основі — дані, зібрані за останні дванадцять годин, усереднені за кожну годину з пріоритетом останнім трьом. У індекса є рівні: зелений, жовтий та червоний. В залежності від рівня, людям надаються рекомендації, що робити.
Після нашого першого воркшопу ми зрозуміли, що у людей є інтерес до цієї теми, тож подалися на одну з програм від Міністерства закордонних справ Чехії, виграли, отримали фінансування та підтримку чеського уряду. Протягом півроку їздили різними українськими містами, провели майстер-класи в Одесі, Полтаві, Запоріжжі, Києві та Кам’янському [раніше — Дніпродзержинськ].
Зараз темою забруднення повітря почали займатися й інші ініціативи — зокрема, є ще одна організація у Дніпрі, також у Івано-Франківську, наприклад. Вони так само збирають станції моніторингу, роблять фактично те ж саме, що робили ми. Але SaveEcoBot сьогодні — це найбільший агрегатор даних про забруднення повітря в Україні.
Про інтерес до екологічної тематики в Україні
Тема екології, охорони довкілля, зміни клімату зараз дійсно дуже популярна у світі. Але в Україні люди цікавляться не всіма цими темами. Так, наприклад, у нас цікавляться, зокрема, темою твердих побутових відходів, їхньою переробкою. Кожен з нас безпосередньо дотичний до цієї теми, вона дуже наочна.
У нас цікавляться, зокрема, темою твердих побутових відходів, їхньою переробкою
Також топ-теми в Україні — вирубка лісів, незаконне видобування бурштину.
Зміна клімату також популярна, але не через те, що люди відчувають це на собі - ймовірніше, через активну комунікацію, широке висвітлення таких питань у світових медіа, Ґрету Тунберґ [16-річна екоактивістка зі Швеції, виступ якої на саміті ООН спричинив нову хвилю обговорення важливості захисту навколишнього середовища, — Ред.] і так далі. Але люди не дуже розуміють, як це стосується безпосередньо України.
Немає коментарів:
Дописати коментар