Штучне освітлення вночі приносить людям багато користі, але в той же час має серйозні наслідки для розмноження, навігації, годівлі, вибору середовища проживання, спілкування, трофічних та соціальних взаємодій всієї біоти, включно з людиною. Згідно з останніми дослідженнями, світлове забруднення − це одна з головних причин глобального зменшення чисельності популяцій комах. Крім того, воно спричиняє каскадні ефекти в екосистемах, перебудовуючи екологічні спільноти, модифікуючи взаємодію між видами та впливаючи на запилення та насіннєву продуктивність рослин.
Українська природоохоронна група перша в Україні вирішила оцінити рівень світлового забруднення на заповідних територіях у Степовій зоні та Кримських горах. Степова зона та Кримські гори – це ті місця в Україні, де степові екосистеми все ще широко поширені. Адже за останні 300 років українські степи зменшились приблизно з 40% сучасної території України до 3% природних та напівприродних степів.
Для цього дослідження використовувалися ГІС-шари Нового світового атласу яскравості нічного неба, що був опублікований у 2016 році міжнародною групою дослідників під керівництвом професора із Італії – Фабіо Фалчі (https://cires.colorado.edu/Artificial-light), та меж територій природно-заповідного фонду України.
Члени UNCG в особі експерта з заповідної справи та охорони біорізноманіття Олексія Василюка та експерта з питань вивчення та охорони рослинного світу, а також світлового забруднення Микити Перегрима, який зараз працює в Університеті імені Каролі Естергазі (м. Егер, Угорщина) над реалізацією проекту EFOP-3.6.2-16-2017-00014 "Development of an international research environment in the field of light pollution testing", дослідили 15 національних природних парків, 3 біосферні заповідники та 10 природних заповідників Степової зони та Кримських гір.
Результати показують, що навіть деякі з найбільш захищених природоохоронних територій у Степовій зоні та Кримських горах мають вплив нічного освітлення. Мінімальний рівень штучної яскравості, який має значний вплив на біорізноманіття невідомий. Однак небо зі світловим забрудненням від 8 до 16% (з 6,96 до 55,7мккд / м2) можна вважати забрудненим з астрономічної точки зору. З досліджуваних природоохоронних територій 44,2% мають природно темне нічне небо, 40,1% мають штучну яскравість від 8 до 16%, а решта (15,7%) забруднені штучним світлом вночі понад 16%. Ділянки зі світловим забрудненням понад 16% часто розташовані поблизу великих міст чи промислових центрів.
В Україні є приклади заповідних територій з дуже низьким рівнем штучної яскравості, що становить менше 1% (Азово-Сиваський НПП та Дунайський біосферний заповідник). Такий низький рівень забруднення є унікальними для Європи. Загалом, рівень світлового забруднення в межах заповідних територій в інших європейських країнах вищий, як і темпи зростання світлового забруднення. Низький рівень світлового забруднення в нашій країні скоріше за все пов'язаний з економічним та промисловим занепадом після розпаду Радянського Союзу.
Рівень нічного освітлення не враховувався під час створення будь-яких заповідних територій у межах України. На жаль, для більшості досліджених природних заповідників, забруднених нічним освітленням та деяких НПП, які розташовані поблизу великих міст та промислових комплексів, ситуацію буде важко змінити. Щодо інших заповідників − можна сподіватися, що легке забруднення може бути зменшено як результат співпраці та освітньої роботи з місцевими громадами.
Висновки. Вплив нічного освітлення має значні наслідки для біоти та її середовищ існування в межах НПП, біосферних та природних заповідників України. Тому твердження про те, що світлове забруднення є новою загрозою збереження природи в країні, на жаль, є фактом. Необхідно вже зараз розпочати боротьбу за зниження рівня нічного освітлення. По-перше, − змінити підходи до вуличного освітлення та освітлення будівель у всіх населених пунктах, а особливо поблизу заповідних та прилеглих до них територіях. По-друге, для багатьох природних заповідників необхідне створення буферних зон, оскільки це дозволить зменшити вплив світлового забруднення в заповідних ядрах цих об'єктів. Крім того, обов'язково слід починати враховувати рівень нічного освітлення під час створення нових природоохоронних територій. Також мають бути розроблені відповідні освітні програми, оскільки наразі науково-популярна інформація про проблему обмежена, особливо в країнах Східної Європи.
Українська природоохоронна група (UNCG) була створена 2014 року як команда фахівців, що працює над питаннями практичної охорони природи. Члени UNCG активно працюють над створенням нових природно-заповідних територій: готують клопотання, долучаються до обговорення створення проектованих заповідників у Мінприроди та обласних органах державної влади. За останні 4 роки щонайменше три чверті всіх заповідних площ, що були створені в Україні, мали серед авторів наукових обґрунтувань членів UNCG або були активно підтримані її членами.
Напрямки роботи UNCG: заповідна справа, охорона лісів, оцінка впливу на довкілля, біорізноманіття, мережа Емеральд.
Контакти:
Тетяна Шаміна, менеджерка з комунікацій: 093 918 42 86.
Email: shamina.uncg@gmail.com
Веб-сайт: http://uncg.org.ua/
FB: https://www.facebook.com/UkrainianNatureConservationGroup/
Немає коментарів:
Дописати коментар