Ми звикли вважати сміттям те, що нам на цей момент не потрібно. А з чого ж складається наш сміттєвий кошик? Чи дійсно там знаходиться те, що ніколи й ніяк не може надалі принести нам користь? Спробуємо розібратися.
УСЕ В ОДИН КУЛЬОК
Як правило, у сміттєвий кошик потрапляє різне пакування, папір, пластикові пляшки, органічні відходи з кухні, скляна тара від напоїв, металеві баночки та пляшки від консервації. Ми скидаємо цей набір в один целофановий кульок і несемо у сміттєвий бак.
Чи цікавить нас подальша доля цього кулька? Переважну більшість — ні!
А далі сотні й тисячі таких самих кульків потрапляють на сміттєзвалище, де їх намагаються ущільнити бульдозерами, утрамбовуючи шар за шаром.
Такі наші реалії.
Натомість цивілізований світ вже давно сортує та переробляє сміття. Ба більше — сміття сміттям там не називають, адже це цінна вторинна сировина.
Ми ж звикли викидати папір і картон, скло і метал, пластик.
ЧОМУ МИ ВЕЗЕМО СМІТТЯ З-ЗА КОРДОНУ?
Чого варта вторинна сировина? У чому її цінність?
На сьогодні в Україні налічується понад 30 тисяч несанкціонованих звалищ, 93% відходів вивозиться і закопується в землю, і тільки 4,18% відсортовуються.
Такі дані повідомляє Європейська бізнес-асоціація, закликаючи до перероблювання, аби наша країна остаточно не потонула в отруйному смітті.
Примітно, кажуть у ЄБА, що насправді в Україні є заводи з перероблення вторсировини. Однак українці не сортують непотріб так, аби такі підприємства запрацювали на повну потужність.
В Україні працює 15 заводів з перероблення скла, 15 – паперу, 16 – з перероблення металу, 19 – займаються ПЕТ-продукцією і 36 переробляють вторинні полімери. Але при цьому їх завантаженість є неповною.
Наприклад, заводи з перероблення паперу мають потужність 1100 тис. тонн сировини, проте переробляють лише 600 тис. тонн. Склозаводи можуть переробити близько 800 тис. тонн, а виходить – тільки 350 тис. тонн. Папір і скло навіть імпортують, оскільки, як би це не звучало парадоксально, своєї сировини не вистачає. Наші переробні заводи завозять з-за кордону близько 340 тис. тонн макулатури та 20 тис. тонн скла.
ДВА ШЛЯХИ СОРТУВАННЯ СМІТТЯ
Як зробити так, щоб вторинна сировина НЕ потрапила на сміттєвий полігон?
Є ДВА шляхи.
Перший. Ми відсортовуємо сировину вдома, розділяючи сміття в окремі пакети та місткості та здаємо це у пункти приймання. За це можна отримати додаткові кошти. Досвід показує, що такий варіант можливий навіть для невеличких квартир.
За такого «домашнього» сортування вдається врятувати 80-90% вторинної сировини, адже суха та чиста фракція потрапляє на пункти приймання.
Другий шлях. Ми відносимо все сміття до сміттєвого контейнера і його везуть на сортувальну лінію. Там фасують всі види вторсировини, а залишки везуть на сміттєвий полігон для захоронення.
При такому виді сортуванні можна врятувати тільки 5-10% вторинної сировини. Тому що при перемішуванні з іншими відходами папір, скло і пластик брудниться і використати його ще раз не можливо.
ЯК У СЕБЕ ВДОМА НАЛАГОДИТИ ПРОЦЕС СОРТУВАННЯ
Крок 1.
Варто насамперед дотримуватися загальних правил сортування. Вони елементарні:
– зберігайте органічні відходи й вторсировину в різних пакетах;
– промивайте тару від залишків їжі, видаляйте етикетку, кришку;
– сплющуйте тетрапак, металеві банки, скручуйте пляшки з пластику — так вони займуть менше місця;
– збирайте окремо пластикові кришки.
Крок 2.
А тепер, коли ми засвоїли перший крок, розберімося із видами вторсировини.
Макулатура це:
- газети, журнали, зошити, офісний папір, картон — без поліетиленової плівки на поверхні;
- картонні упаковки та коробки, рекламні проспекти та листівки.
Не рвіть макулатуру — це псує її структуру і знижує якість вихідної сировини. Краще спресуйте, так вона займатиме менше місця.
Пам’ятайте, що не можна викидати в макулатуру наступні речі:
- папір із самоклейною поверхнею;
- пачки від цигарок,
- фотографії,
- використані шпалери,
- чеки з магазинів, квитки на транспорт (просочені воском),
- одноразовий паперовий посуд (має поліетиленову плівку),
- все, що зроблено з переробленого паперу (серветки, паперові рушники).
Тепер щодо пластику. До цієї категорії належать:
- пляшки з-під води, напоїв, молочних продуктів, газованої води та соусів з маркуванням 1 (PET);
- пляшки з-під мийних засобів, шампунів і гелів з маркуванням 1 і 2;
Не можна викидати в пластик:
- одноразові контейнери з магазинів і посуд;
- пінопластові підставки;
- обгортки цукерок;
- непрозорі ПЕТ-пляшки;
- пляшки з-під олії;
- пінопласт і пінополістирол (м’які пластикові контейнери і підкладки для упаковування продуктів);
- зубні щітки і трубочки для пиття;
- пакети з-під заморожених продуктів;
- пластикове пакування з-під шоколаду, макаронів і круп;
- поліетиленові та целофанові пакети.
Щодо скла правила простіші. До цієї категорії належить:
- пляшки з-під напоїв і ліків;
- банки;
- бій скла.
Не забувайте перед здачею видалити кришки і пробки, вимити тару від залишків їжі і просушити.
Метал включає:
- алюмінієві банки (від газованих напоїв);
- консервні банки;
- залізні кришки з-під скляних банок;
- бляшані банки (від чаю, кави, цукерок і дитячого харчування);
- уламки пристроїв, ножиць, ручок.
Не можна викидати в метал:
- аерозольні балончики;
- використану фольгу.
Метал — це найцінніше сміття на ринку вторинної сировини: його можна використовувати багато разів. Наприклад, алюміній — невідновлюваний ресурс нашої планети — має нескінченний цикл перероблення. У наш час близько 20% світового запасу алюмінію йде на виготовлення тари для напоїв. Пам’ятайте: на перероблення алюмінію потрібно у 20 разів менше енерговитрат, ніж на виготовлення однієї нової банки.
Є ще така категорія сміття, як небезпечне, яке потрібно здавати окремо від загального побутового сміття. До нього належать:
- батарейки;
- акумулятори;
- ртутьвмісні лампи;
- градусники.
Ці види відходів здавайте тільки до спеціальних пунктів приймання.
У період їх зберігання в будинку використовуйте коробки або контейнери. Будьте обережні, щоб не пошкодити ртутьвмісні лампи та термометри.
Органічні відходи, які є в кожній родині щодня, теж можна з користю використовувати.
Якщо у вас є дача або присадибна ділянка, харчові відходи можна складати до вермікомпостеру. Органіка перетворяться на натуральне добриво — компост.
ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ МОВОЮ ЦИФР
- 315 кг СО2 не потрапляє в атмосферу при перероблюванні 1 тонни скла для виготовлення нової продукції. Справжнім «скляним чемпіоном» можна вважати Данію: тут 98% скляних пляшок знову стають пляшками.
- Перероблення однієї банки з-під напоїв береже енергію, достатню для роботи телевізора протягом трьох годин.
- 5 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для великої спортивної майки.
- 20 пластикових пляшок достатньо для виробництва утеплювача зимової куртки.
- 25 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для светра.
- 60 пластикових пляшок достатньо для виробництва 1 м² килимового покриття.
- 1 т макулатури достатньо для виробництва близько 25 тис. шкільних зошитів.
- З 60 кг паперових відходів можна виготовити стільки ж товарів, скільки з одного дерева.
- Використання 1 т макулатури дозволяє заощадити 1000 кВт×год. електроенергії та 200 м³ води.
- За один рік перероблення вторинних матеріалів у світі дозволяє зберегти ресурси, достатні для того, щоб обігріти і освітити близько 150 млн приватних будинків
Немає коментарів:
Дописати коментар