пʼятниця, 14 квітня 2017 р.

ЧЕРВОНИЙ СНІГ ЛАЗІРОК, АБО ЯК СЕЛЯНИ ГУРТОМ ПЕРЕМОГЛИ АГРОМОНСТРА

Дата публікації  | Автор Людмила Кучеренко

На Полтавщині – черговий екологічний скандал. Не встигли жителі селища Білики, що в Кобеляцькому районі, «закрити» потужний свинокомплекс, що майже 6 років працював без очисних споруд, як мешканці великого села Лазірки Оржицького району категорично вимагають закриття дільниці протруєння зерна насіннєвого заводу ТОВ «Кононівський елеватор», що входить до групи компаній «Кернел». Три роки вони скаржилися у різні державні інституції з проханням захисти їх від отруєння невідомими хімічними речовинами. Але позаяк їх вперто «не чули», люди вдалися до акцій громадянської непокори.

Власне, кількарічна історія конфлікту викладена у недавньому зверненні виконкому Лазірківської сільської ради до Президента України П.Порошенка, прем'єр-міністра України В.Гройсмана, голови Верховної Ради України А.Парубія та голови Національної поліції С.Князєва.
«Насамперед зазначаємо, що реконструкція, а фактично нове будівництво нині діючої протруйної дільниці відбулося за дуже суперечливих обставин. Громадські слухання з питання її реконструкції в 2014 році були сфальшовані, а самі роботи виконані в значно більших обсягах, ніж декларувалося, але поліція «похоронила» це кримінальне провадження.
Жителі Лазірок стверджують, що отрутохімікати, якими обробляють зерно, забруднюють повітря й дуже негативно впливають на здоров'я людей. Щовесни, коли протруйна дільниця працює, мешканці села відчувають задуху, алергійні реакції, погіршення самопочуття. Масовий мор бджіл був зафіксований у квітні 2016 року.
Наголошуємо на тому, що отримання дозволу на викиди в атмосферу забруднюючих речовин підрозділу «Кернела» відбулося попри те, що Департамент екології Полтавської ОДА 19 разів (!) відмовляв у цьому. Але корпорація «Кернел» через суд домоглася отримання дозволу, а Інститут гігієни та медичної екології ім.О.Марзєєва зменшив утричі розмір санітарно-захисної зони – 200 до 70 метрів. Фактична ж відстань до людських городів, з яких вони живуть, – 20-30 метрів. Таким чином мешканці Лазірок стали заручниками безпомічності органів державного контролю за санітарним, екологічним та природоохоронним законодавством перед власниками агропромислової компанії «Кернел».
З року в рік вирішення проблеми відкладається, а на елеватор навіть не допускають державних інспекторів на перевірки.
До речі, голова Полтавської ОДА Валерій Головко жодного разу з моменту свого призначення на посаду в грудні 2014 року не був в Оржицькому районі!
На позачерговій сесії Лазірківської сільської ради депутати вирішили визнати роботу державних органів влади в частині сприяння вирішення проблем с.Лазірки – незадовільною і недостатньою.
Просимо Вас зважити на одностайну позицію лазірчан: у нашому селі не може бути підприємства, яке труїть людей і довкілля».

Природа соціального вибуху в Лазірках, як і в Біликах, як і в «полтавському Кувейті» – селі Сенча – одна й та ж. Люди обурені розподілом: бізнесменам – надприбутки, місцевим мешканцям – болячки й отруєне довкілля.
Кілька місяців перед посівною – «гаряча» пора для дільниці протруювання зерна. Жителі Лазірок з кінця цієї зими знову почали потерпати від отрутохімікатів, які означувалися задушливим хімічним запахом у повітрі і червоно-морковною потерухою на снігу товщиною до 1,5 см. Причому, які сполуки використовує «Кернел» для обробки зерна, не відомо – «комерційна таємниця», як сказав мені керівник насіннєвого заводу Олександр Черногорський.
Дільниця з протруювання працює вже четвертий рік, але навіть Державна екологічна інспекція в Полтавській області, яка здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, на мій запит відповіла, що у неї відсутня інформація про обсяги протруюваного зерна та якими речовинами воно протруюється.
До речі, власнику компаній групи «Кернел», екс-нардепу Андрію Веревському не смердить і не шкодить здоров'ю, бо він живе в Швейцарії.
Тому селяни, зрозумівши, що чиновникам, котрі живуть на їхні податки, на них глибоко начхати, вирішили діяти радикально.
6 березня ц.р. громадські активісти пікетували президію сесії Полтавської обласної ради, на якій виступили лазірківський сільський голова Олександр Ковальов та депутат обласної ради, лікар з Оржицького району Анатолій Яненко. Він, зокрема, розповів про динаміку зростання в Лазірках онко-, серцево-судинних захворювань та хвороб шлунково-кишкового тракту, а також про вкрай шкідливу дію пестицидів та гербіцидів. Приміром, такий «зовсім нешкідливий» гербіцид, як «Естет», що використовується при вирощуванні кукурудзи (а потім її їсть худоба у вигляді фуражу, люди вживають кукурудзяну кашу, консервовану кукурудзу, діти їдять кукурудзяні палички тощо), може в 3-4-му поколінні людей та тварин викликати безпліддя. Пестициди – ті ж самі фосфор-органічні отруйні речовини, що й бойові (типу фосген, іприт, зарин, хлорпікрин та ін.), стверджує російський науковець, професор Олексій Яблоков, тільки хіба що менш концентровані.
10 березня, як було обіцяно заступником губернатора Романом Товстим, в Лазірки мали прибути представники контролюючих органів, державної архітектурно-будівельної інспекції, облдержадміністрації. Однак, як повідомив сільський голова О.Ковальов, переважна частина чиновників зустріч проігнорувала. Навіть НП всеукраїнського масштабу не спонукала голову Полтавської ОДА Валерія Головка приїхати в Лазірки. У нього, мабуть, є важливіші справи, зокрема, й поїздка до Бельгії. Але приїхав спостерігач місії ОБСЄ в Україні Венсан Годбійон.
Тоді ж, 10 березня, доведені до відчаю селяни на годину перекрили автотрасу Київ–Харків, аби вкотре привернути до увагу до екоциду. Валерій Головко у своєму Фейсбуці на протест відреагував досить своєрідно: назвав акцію людей за право жити в безпечному довкіллі й дихати чистим повітрям «цирком» та «махновщиною».
Відповідно до ст.16 Конституції України «забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави». Однак остаточно зрозумівши, що після такого «резюме» губернатора як гаранта дотримання конституційних прав громадян у Полтавській області сподіватися на допомогу з Полтави марно, громадські активісти з плакатами пішли триденною пішою ходою на Київ. Мітингували перед Кабміном, парламентом, Інститутом громадського здоров'я ім.О.Марзєєва, столичним офісом «Кернела».
У Верховній Раді України 17 березня якраз був День уряду. Почувши від народних депутатів від Радикальної партії Олега Ляшка про критичну ситуацію в Лазірках, прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив першому віце-прем'єру Степану Кубіву очолити робочу групу з вивчення питання.
А поки чиновники з Оржиці, Полтави та Києва думали, що ж робити, жителі Лазірок влаштували свій Майдан, з 10 березня цілодобово заблокувавши дорогу-під'їзд до насіннєвого заводу. Сказали, що ні завезти, ні вивезти насіннєвий матеріал «Кернел» не зможе, доки не демонтує й не вивезе обладнання дільниці з протруювання зерна.
Зрозумівши, що пахне «смаженим», директор агробізнесу «Кернела» Євген Осипов 23 березня написав листа голові Полтавської ОДА В.Головку «Щодо припинення діяльності підприємства «Насіннєвий завод ТОВ «Кононівський елеватор».
Третина тексту – перелік «регалій» компанії «Кернел» на кшталт «найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії», «ключовий оператор послуг з перевалки та експорту зерна, олії та шроту», «лідер у світових рейтингах», «краща іноземна компанія серед країн Центральної та Східної Європи», «ТОП-10 найбільш технологічних холдингів світу» й т.д.
Та тільки жителям Лазірок однаково, хто їх труїть: найкраща чи найгірша в Європі компанія. Тим більше, що Є.Осипов опосередковано обізвав їх затятими брехунами, адже далі пише чорним по білому: «Результати планових перевірок відповідних державних органів і служб, висновки комісій і незалежних експертів дозволяють нам з усією відповідальністю заявляти: виробництво не становить загрози ні здоров'ю місцевих мешканців, ні екологічній безпеці всього регіону».
Є.Осипов скаржиться полтавському губернатору, що «під загрозою знаходиться масштабна посівна компанія, що в свою чергу матиме катастрофічні наслідки для економіки України через суттєве скорочення експорту сільгосппродукції і неможливість гарантувати продовольчу безпеку (ні більше й ні менше – Авт.) всієї країни»
Насамкінець Є.Осипов повідомив, що «менеджмент компанії «Кернел» ухвалив рішення про закриття дільниці з протруєння на насіннєвому заводі та забезпечить перенесення дільниці в інший регіон, який виключатиме контакт з місцевими мешканцями».
Здавалося б, лазірчани досягли своєї мети: величезна агрокомпанія добровільно закриває шкідливе виробництво (яке не вважає шкідливим – Авт.) Однак люди не поспішають знімати облогу із заводу. Кажуть: ми вже колись повірили цим брехунам-бізнесменам й знаємо, що їхні обіцянки не варті щербатого шеляга, а особливо обіцянки пана Осипова, не дарма ж він боїться приїздити в Лазірки…
Й справді, 8 квітня 2015 року пан Осипов уже врочисто підписував у Лазірках Меморандум про закриття дільниці з протруєння зерна. Навіть публічно опломбували обладнання. Але через деякий час «кернелівці» тихенько зняли пломби й знову почали труїти зерно. А заодно й людей…
Колишній перший заступник голови Оржицької РДА Володимир Іванов (звільнився 22 березня ц.р. у зв'язку з призначенням нового голови РДА), котрому лазірчани довірили представляти місцеву громаду, каже, що радий бачити, як у Лазірках з високосвідомих і активних жителів народилося громадяське суспільство. З іншого боку йому дуже прикро за владу. Тому на засіданні робочої групи Кабміну 10 квітня він вимагатиме не лише закриття шкідливого виробництва, а й відставки голови Полтавської ОДА Валерія Головка.
Адже жодного разу не побувавши в Лазірках і не поспілкувавшися з людьми, В.Головко 30 березня публічно дав доручення заступнику начальника обласної поліції кримінально переслідувати громадських активістів з Лазірок й зняти блокування насіннєвого заводу компанії «Кернел» (розігнати чи як?) Саме так розправляються з опонентами авторитарних режимів у Росії й Білорусі.
Певно, Валерій Головко давно забув, що сів у губернаторське крісло завдяки Євромайдану, бо поводить себе як недалекоглядний тиран і ставитися до простих людей, як до бидла… Як забув (чи й не знав) він про те, що ст.3 Конституції України каже: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
У нашій Конституції не написано, що метою існування держави є забезпечення надприбутків бізнес-структур ціною здоров'я й життя громадян, але аналізучи його позицію в резонанских екологічних конфліктах на Полтавщині, на жаль, складається стійке враження, що він сповідує саме такий принцип.
Жителі Лазірок 3 квітня зняли блокаду нісіннєвого заводу, бо «Кернел» демонтував і повністю вивіз обладнання дільниці протруювання. Є підстави вважати, що це сталося, зокрема, й завдяки інформації такої авторитетної організації як ОБСЄ про екологічний скандал в Україні, адже подібні ексцеси можуть негативно позначитися на іміджі «Кернела» в Європі.
Доводиться констатувати, що і в Біликах, у Лазірках люди самі «розібралися» з бізнесом, від якого потерпали. Влада ж, яка існує на їхні податки, ніби постояла збоку…

Людмила Стельмах (Кучеренко),
президент правозахисної організації «Полтавський медіаклуб»

http://np.pl.ua/freeblog/chervonyj-snih-lazirok-abo-yak-selyany-hurtom-peremohly-ahromonstra/

 

Эксперты: Деятельность животноводческих комплексов вредит окружающей среде и здоровью людей

27.03.2017, 12:52

Деятельность животноводческих комплексов вредит окружающей среде и здоровью нации. Это во время пресс-брифинга в Украинском кризисном медиа-центре подчеркнула Ольга Мелень-Забрамна, руководитель юридического отдела МБО "Экология-Право-Человек".

По всей Украине вблизи комплексов загрязняется воздух, водные объекты и почвы. Ограничения полномочий и количества контролирующих органов и лишения местных жителей права влиять на процесс принятия решений привели к неконтролируемости и безнаказанности представителей аграрного бизнеса. "В последнее время в СМИ появляется много информации о фактах, когда люди, не выдерживая давления от свинокомплексов и птицекомплексов, выходят и блокируют автодороги", - рассказала она. Согласно официальной статистике, в каждой области Украины насчитывается более 100 крупных животноводческих комплексов. По всей Украине - около 4 тысяч.

На территории Ивано-Франковской области работает 7 крупных свиноферм датского инвестора, который начал свою деятельность в 2005 году. "Мы считали, что это европейские стандарты работы и рабочие места. Но сейчас - это экологическое бедствие… Из-за отсутствия оборудования на свиноферме - фильтров, герметичности навозохранилищ, крайне загрязненный воздух", - отметила Мария Антонив, жительница села Сивка-Войниловская. Ветры несут в село все опасные вещества, так как село находится ниже фермы, загрязняется вода в колодцах. Экологический налог для инвестора при этом занижен в 10 раз.

Активистка ОО "Своя Земля", жительница села Белики Полтавской области Лилия Плужник, рассказала, что в 2011 году в область пришел российский инвестор - бизнесмен Орлов. "Свинокомплекс был рассчитан общим количеством на 12 тысяч свиней в год. Одновременное содержание - 6 тысяч. В поддержку данного свинокомплекса государственный бюджет выделил 34,6 миллионов гривен", - рассказала Лилия Плужник. В результате очистительные сооружения не построили - просто использовали старую канализационную систему, которая осталась от предыдущего комплекса. По факту количество свиней превышало 60 тысяч. Канализационный газ накрывает поселок, используется большое количество артезианской воды. Из-за возмущения общества свинокомплекс обещают закрыть до 1 апреля.

Житель села Большая Стратиевка Винницкой области Людмила Коломиец сообщила о планах строительства второй очереди птицеферм "Наша Ряба". Первая очередь птичников построена около 7 лет назад. Она рассказала: "Нас уверял инвестор и местная власть, что данное строительство является экологически чистым, что это создание новых рабочих мест и привлечения инвестиций в развитие нашего района". Сейчас люди страдают от вони, дороги разрушены грузовиками. Кроме того, инвестор, после митинга жителей села, начал создавать фейковые общественные слушания относительно новых строек. На обращение общества к различным уровням власти ответа нет. Таким образом, жители из разных уголков Украины, которые живут вблизи свинокомплексов и птицеферм подготовили обращение к Президенту и правительству о помощи в защите их жизни и здоровья и окружающей среды.

Народный депутат Украины Остап Еднак прокомментировал ситуацию: "Нормальная регуляция, европейские правила и стандарты, они как раз являются тем, что может урегулировать и каким-то образом наладить адекватные правила ведения бизнеса". В октябре прошлого года закон, который должен был урегулировать эти вопросы, был ветирован Президентом. В соответствии с Соглашением об ассоциации с ЕС, правительство должно принять важнейший документ об оценке воздействия на окружающую среду, который определит правила игры и нормы деятельности, в частности, животноводческих комплексов. Об этом сообщает Украинский кризисный медиа-центр.
 

http://elvisti.com/node/202506

 

ПРОКУРАТУРА ПЕРЕДАЛА ДО СУДУ ОБВИНУВАЛЬНИЙ АКТ ЩОДО КЕРІВНИКА СВИНОКОМПЛЕКСУ У БІЛИКАХ

12 квітня

Cвинокомплекс у Біликах | Фото: pol.gp.gov.ua

Прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо Юрія Грушевського — співвласника та керівника ТОВ «Сільські традиції»

Прокуратура передала до Кобеляцького райсуду Полтавської області обвинувальний акт щодо власника «Сільські традиції» Юрія Грушевського. Саме цій компанії належить скандально відомий свинокомплекс у Біликах. Про це повідомили у прес-службі прокуратури Полтавської області.

Нагадаємо, що свинокомплекс у Біликах Кобеляцького району набув резонансу через позицію місцевих мешканців щодо нього. Так, керівництво «Сільських традицій» не виконало обіцянок, які вони надавали перед його будівництвом. Більше того, місцевим мешканцям заважав нестерпний сморід, а керівництво комплексу не могло вирішити це питання.

В результаті мешканці заблокували діяльність свинокмоплексу. Через це свині залишились без їжі й почали їсти одне одного. 17 жовтня 2016 року обласне керівництво вирішило примусово закрити комплекс. Вже 19 жовтня керівнику компанії «Сільські традиції» оголосили про підозру у забрудненні земель відходами й навіть оголосили в розшук.

Проте Юрій Грушевський знайшовся сам й повідомив «Полтавщині», що нікуди не пропадав. Більше того, в нього є договори з фірмами на вивезення відходів й тому він вважає, що проти нього немає доказів.

Тепер вже Кобеляцький райсуд вирішить, чи є у прокуратури докази. ТОВ «Сільські традиції», на думку Державної екологічної служби, завдало державі збитків на суму 3,6 млн грн і має їх відшкодувати.

Прокуратура обвинувачує Юрія Грушевського у скоєнні правопорушень за ст. 239 (забруднення земель відходами), 367 (службове недбальство, що спричинило тяжкі наслідки) КК України. Підприємцю загрожує позбавлення волі на строк до 3 років.

Максим САМОЙДЮК, «Полтавщина»

http://poltava.to/news/42530/

четвер, 13 квітня 2017 р.

Львівське сміття "примандрувало" до Рівненщини у супроводі Lexus (фото)

Поліцейські затримали зловмисників. 

На Рівненщині вночі 13 квітня поліція затримала вантажівку зі львівським сміттям у супроводі дорогої іномарки, які намагалися вивантажити сміття та втекти з місця злочину. 
Як повідомили кореспонденту УНІАН у відділі комунікації поліції Рівненської області, вантажівку MAN, наповнену львівським сміттям, поліцейські помітили у момент, коли її водій намагався вивантажити сміття поблизу дитячого табору.  Побачивши поліцейських, водій вантажівки та водій автомобіля Lexus, який супроводжував вантаж, почали тікати. Поліцейським вдалося затримати зловмисників. Водій вантажівки, житель Сумської області, заявив, що віз 30 кубометрів сміття зі Львова нібито у Запоріжжя. Наразі правоохоронці з'ясовують усі обставини події. Обидва автомобілі перебувають на території Бугринської сільської ради Гощанського району.

Депутати Одеси відмовилися приймати львівське сміття


Мер Львова Андрій Садовий надіслав листа до міського голови Одеси Геннадія Труханова із проханням допомогти Львову впоратися з екологічною катастрофою і прийняти 24 тис. тонни сміття за рік. Відповідне звернення депутати розглянули сьогодні на засіданні комісії з екології, передає кореспондент УНН.

За утилізацію львівського сміття обіцяють оплату у розмірі 300 гривень за тонну.
У департаменті екології Одеської міської ради вважають, що можливість допомогти львів'янам у Одеси є.

Однак, у депутатів з цього приводу, інша думка. Члени екологічної комісії одноголосно проголосували за відмову приймати побутові відходи зі Львова.

Нагадаємо, Україна п'ятий місяць очікує від Мінприроди Національну стратегію поводження з відходами.

Відомство обіцяло представити стратегію ще у грудні 2016 року.
Тим часом низка обласних державних адміністарцій взагалі не розуміють, яка нинішня ситуація у сфері поводження з відходами, а інші — не можуть утилізувати небезпечні відходи через брак коштів.

Як раніше повідомляв УННв Україні загалом вже накопичено понад 12 млн тонн небезпечних відходів (дані держстатистики за 2015 рік). Однак вже четвертий рік поспіль влада не виділяє кошти на їх утилізацію.

http://www.unn.com.ua/uk/news/1658380-deputati-odesi-vidmovilisya-priymati-lvivske-smittya

У Берегові встановили 10 сучасних урн для сміття


Центральна площа Кошута прикордонного Берегова може стати чистішою. По периметру майдану співробітники управління міського господарства та благоустрою встановили 10 сучасних урн для сміття.

Замовили та придбали сміттєбаки на фірмі місцевого підприємця. Вартість однієї "Урни-Євро" – 3 300 гривень. У нових місткостях продумано зручну конструкцію – від витягання осердя до висипання сміття. Самі ж урни прикріплять спеціальними металевими стержнями для захисту від вандалів та крадіїв. 

"Старі зношені урни демонтують, а тим, що в хорошому стані "подарують" друге життя, – повідомив головний спеціаліст Берегівського управління міського господарства Михайло Горзов. Нові та сучасні урни прикрасять не тільки площу Кошута, але й вулицю Сечені".

В управлінні міського господарства Берегова повідомили про намір замовити ще 10 таких же урн.

https://pmg.ua/life/58821-u-beregovi-vstanovyly-10-suchasnykh-urn-dlya-smittya

Мешканці Дніпра стурбовані ситуацією на місцевому полігоні сміття й вийшли на протести


У Дніпрі жителі передмістя Діївки пікетували міську раду, протестуючи проти роботи єдиного легального полігону твердих побутових відходів. 
Як повідомили Радіо Свобода представники ініціативної групи, міська влада після скандалу з завезенням сюди львівського сміття і протестів жителів проти недотримання санітарних норм на полігоні обіцяла закрити звалище, однак поки цього не відбулось. 
За словами учасників акції, більше того, триває підготовка до створення нової черги полігону на цьому ж місці. Як заявляють жителі, сміттєвий полігон у Діївці збудований з порушенням санітарних норм – на відстані меншій, ніж 500 метрів від житлової забудови, окрім того, він призводить до забруднення повітря і ґрунтових вод. 
«Ми проти полігону, проти того, щоб він працював. Ми хотіли нагадати міській владі, що 11 березня у нас відбулись громадські слухання, на які зібралось понад 700 осіб, і всі проголосували за закриття полігону. Ми навіть знайшли місце для нового полігону, це за 5 кілометрів від міста, місце віддалене від житлових будинків, передали цю інформацію до мерії, але нас не чують. 
Сьогодні на сесію ми не змогли потрапити, до нас під мерію також ніхто не вийшов. Нам обіцяли закрити полігон, а насправді, як виглядає, ніхто його закривати не збирається», – розповіли учасники акції . 
У Дніпровській мерії заявляють, що на закриття та рекультивацію полігону у Діївці заплановано виділити 5 мільйонів гривень з міського бюджету. Це планували зробити упродовж кількох років. Поки ж Діїївський полігон єдиний, який легальної діє в Дніпрі. Як альтернатива в мерії розглядається ідея з будівництвом сміттєпереробного заводу за європейським досвідом.

Станом на сьогодні сміття не вивезено з 431 сміттєвого майданчика

Як повідомили в управлінні житлового господарства ЛМР, станом сьогодні на ранок сміття не вивезено з 431 контейнерного майданчика житлового фонду. Це 34,8% від загальної кількості.

У Залізничному районі не вивезено сміття з 95 майданчиків, у Сихівському – з 121, у Франківському – з 47, у Шевченківському – з 144, у Личаківському – з 22, у Галицькому – 2.

«Станом на сьогодні маємо 3000 тонн перенакопиченого сміття. З них 1600 тонн перенакопичення є на сміттєвих майданчиках, 1400 тонн – на перенавантажувальних станціях», - розповів заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак.

Кожного дня у місті назбирується 500-600 тонн ТПВ. Тому є щоденна необхідність у вивезенні сміття. Та досі не врегулюваним залишається питання співпраці з полігонами інших міст.

Нагадаємо, загалом у Львові 1237 сміттєвих майданчиків житлового фонду.

Щодо вивезення ТПВ із сміттєвих майданчиків бюджетних установ, то станом на сьогодні не вивезено сміття із 35 майданчиків закладів освіти і з 4 майданчиків закладів охорони здоров'я.

http://city-adm.lviv.ua/news/city/housing-and-utilities/238768-stanom-na-sohodni-smittia-ne-vyvezeno-z-431-smittievoho-maidanchyka

середа, 12 квітня 2017 р.

Безпритульні тварини Києва в небезпеці через Євробачення: куди піти любителям тварин цієї весни


Фото: Kyiv Vegan Boom

Цьогорічна весна видалась багатою на масштабні зоозахисні заходи. Так вже цієї суботи, 15 квітня, у Києві, в парку Шевченка, пройде Мітинг за цирк без тварин. Організатори, ініціатива UAnіmals, нагадують, що причин для заборони використання тварин в цирках є декілька: жахливі умови утримання, жорстокість дресури, негуманність розваги, загроза для людей та дитячої психіки. Початок заходу о 12:00. Приєднатися до мітингу закликає в'язень концтаборів Терезін, Аушвіц і Маутгаузен Ігор Малицький:
22 квітня відбудеться Міжнародний марш за права тварин Варшава — Рим — Київ. У Києві, зокрема, привертатимуть увагу до планованих зачисток перед Євробаченням: комунальники традиційно мають на меті позбавитись безпритульних тварин найжорстокішими методами. Почнеться захід о 13:00 у парку Шевченка.
20-21 травня у Києві відбудеться великий освітній захід Освітня зона в рамках фестивалю KYIV VEGAN BOOM. Два дні усіх охочих безкоштовно навчатимуть експерти у сфері зоозахисту, збереження довкілля, веганства та етичного споживання. Традиційно плануються виступи лікарів та спортсменів, котрі розвіють стереотипи щодо веганського харчування та доведуть його корисність для людини. Спробувати таке харчування можна буде прямо на місці на просторій зоні фудкорту. Радимо обов'язково спробувати фалафельну вежу та веганський Наполеон від кафе One Planet.
Окремим наголосом заходу буде вплив м'ясо-молочної промисловості на зміни клімату. Куратор Освітньої зони Павло Вишебаба наголошує: "Промислові тваринницькі ферми відповідальні за забруднення прісних вод, вирубування лісів, неродючість ґрунтів, трагічнe вимирання видів та зміну клімату на планеті".
А відкривав сезон зоозахисних подій фестиваль соцреклами Molodiya Festival: у Києві та Львові проводили Animal Ads Day.
- Ми показували найкращу зоозахисну рекламу і збирали повні зали мережі кінотеатрів Планета Кіно. А це чудовий показник того, що темою зоозахисту вже давно переймається не дрібненька маргінальна купка активістів — це тема, яка на часі для великої прогресивної частини суспільства, — каже співзасновниця Molodiya Festival Наталя Шевчук. Animal Ads Day у Києві.
https://gazeta.ua/articles/science-life/_bezpritulni-tvarini-kiyeva-v-nebezpeci-cherez-evrobachennya-kudi-piti-lyubitelyam-tvarin-ciyeyi-vesni/765476

Чому чиновники мають полюбити сміття і не мріяти про Чорнобиль

Мерам українських міст потрібно навчитися діяти, як у цивілізованих країнах, де на смітті навіть заробляють гроші

Нещодавно мер Львова Андрій Садовий запропонував створити у Чорнобильській зоні полігон, на який можна було б вивозити сміття з усієї країни. Таке собі резервне сміттєзвалище для мерів міст, які не можуть подужати проблему з відходами.
Днями вже у столичній мерії вирішили "пощупати" тему з вивезенням сміття у зону відчуження. Наприклад, заступник мера Кличка Петро Пантелеєв не приховує, що влада Києва хотіла б вивозити у Чорнобильську зону залишки від спалювання чи переробки сміття. Мовляв, як сміття не знищуй, а відходи від нього все рівно залишаться і от їх можна відправити у Чорнобиль.
Цікаво, а які б ідеї були у вітчизняних чиновників стосовно вирішення сміттєвої проблеми в разі відсутності в Україні Чорнобильської зони відчуження?
Depo.Київ вирішив по пунктах розібратися, чому в країні так гостро стоїть проблема утилізації сміття і чому її ніхто не вирішує.
1. Чорнобиль – не місце для сміття з усієї країни
Багато чиновників в Україні мабуть забули, що минулого року фактично розпочався процес створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Звичайно, до цього заповідника напевно не увійдуть промислові об'єкти накшталт самої ЧАЕС, або різноманітних складів чи укриттів. Та все ж процес створення біосферного заповідника вже розпочато, а тому мрії про складування на території зони відчуження сміттєзвалищ чиновники можуть притримати для себе.
У зоні наразі вже є багато диких тварин, які п'ють воду з річок. Сміттєзвалище буде отруювати підземні води, які потім отруюватимуть ті ж самі річки. Таким чином тварини також будуть пити отруєну воду. Навряд чи у Чорнобильській зоні створюватимуть безпечний полігон для захоронення сміття, якщо навіть на сміттєзвалищах біля міст і сіл справжня екологічна катастрофа з існуючими смітниками. Згадаймо те ж Грибовицьке сміттєзвалище у Львові, на якому минулого року сталася техногенна катастрофа.
2. Проблема зі сміттям є не тільки у Львові чи Києві
Насправді сміттєва проблема виходить далеко за межі Києва та Львова. Просто в останньому цей нарив луснув сам по собі минулого року і тепер сміття зі столиці Галичини "гуляє" чи не усією Україну. І про це просто неможливо не знати. У Києві також дуже великі проблеми зі сміттям. Основний полігон, де складують відходи зі столиці, знаходиться біля села Підгірці в Обухівському районі. Та вже котрий рік чиновники лише розповідають, що можливості даного полігону вже вичерпані. Але у той самий час кожен наступний рік цей величезний смітник продовжує приймати відходи з Києва.
Навряд чи обласні центри, де щороку виробляються десятки тисяч тонн сміття, мають кращу ситуацію, аніж у столиці. Це підтверджує і той факт, що практично усі великі міста країни відмовилися приймати львівське сміття, мовляв, зі своїм не знаємо, що робити.
3. Чиновники абсолютно незацікавлені вирішувати сміттєве питання
Наприклад, у Києві ідею будівництва сміттєпереробного заводу виношував ще мер Черновецький і було це далекого 2006 року. Тоді "космічний мер" навіть підписав розпорядження про початок розробки техніко-економічного обгрунтування заводу. Тобто, ця ідея була підкріплена навіть офіційним документом, але далі балачок це все рівно не пішло. Тоді столична влада хотіла знайти інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу.
Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі також було багато розмов, що влада Львова вже давно могла б збудувати завод з переробки сміття. Втім, можна припустити, що інвестори, які навіть були готові вкласти гроші у будівництво заводів з переробки сміття, відмовлялися від цього, стикаючись з бажанням наших чиновників мати з усього навар. Навіть експерти та деякі народні депутати вже напряму неодноразово казали, що інвесторів з будівництва сміттєпереробних заводів відлякує корупція серед чиновників.
4. Відкрите сміттєзвалище – джерело постійного доходу
Чорні сортувальники приносять своїм покровителям величезні гроші. Наприклад, такі сортувальники багато років працювали на тому ж Грибовицькому полігоні. Минулого року Depo.Київ також виявив чорних сортувальників на головному сміттєзвалище Києва – полігоні біля села Підгірці. На околиці цього населеного пункту живуть роми, які щодня ходять на полігон. Тут вони збирають усі відходи, які можна відправити на переробку: пластик, скло, метал чи картон з папером. Оскільки на полігоні працюють десятки, а то і сотні чорних сортувальників, на виході вони мають неабиякі гроші. А найголовніше – цей дохід постійний, адже з Києва щодня возять сотні тонн "свіжого" сміття.
Цікаво, що керівництво полігону у Підгірцях знає про роботу чорних археологів, але начебто нічого не може вдіяти з цим. Хоча за правилами полігону, він є режимним об'єктом і людям з вулиці туди вхід заборонено. Але бізнес на смітті набагато важливіший усіляких там правил. І це ще одна причина того, чому у Києві не будують сміттєпереробні заводи. Комусь це стане поперек горла, адже так не хочеться втрачати величезні гроші від роботи чорних сортувальників.
5. Сміття для розвинених країн - не проблема, а спосіб заробити
Наприклад, у Сінгапурі зі сміття побудували справжній острів. Ця країна має дуже маленьку площу – близько 700 кв. км, а живе на цій території більше п'яти млн. людей. Тому місцева влада хапається за будь-яку можливість збільшити територію країни. Вже майже 20 років в кількох кілометрах від берегу цієї острівної країни будують острів зі сміття. Усі відходи, які не підлягають переробці, спочатку спалюють на спеціальному заводі. Після цього залишається лише сміттєвий пил. Далі з цієї суміші будують острів. В морі створені спеціальні невеличкі дамби, які затримують сміттєвий пил. Це у свою чергу не дає змоги пилу "подорожувати" морем. Таким чином сміття не розмивається, а залишається на місці. У такі резервуари планують ще протягом майже 20 років скидати сміттєвий пил.
Проте вже наразі острів зі сміття є досить великим. Тут росте трава та кущі, а тому дана місцевість нічим не відрізняється від природніх островів.
А от Швеція придумала, як сміттєву проблему взагалі перетворити на суцільний плюс. У цій скандинавській країні вже досить давно сміття просто спалюють. За рахунок цього виробляється теплоенергія для обігріву будинків. Також під час спалення сміття з'являється електроенергія, якою користується населення.
Років п'ять тому керівництво Швеції зрозуміло, що за рахунок спалення відходів можна виробляти ще більше енергоносіїв. Але сама країна не могла давати більше сміття, аніж було на той час. Можливо, це виглядає досить дивним, але Швеція вирішила імпортувати відходи з інших країн. Багато сміття почало надходити з Норвегії, якій виявилося дешевше експортувати з доплатою свої відходи, аніж переробляти самим.
Швецію взагалі можна вважати взірцем у поводженні з відходами. Окрім спалювання сміття, в цій країні також налагоджена система сортування відходів. Навіть у дитячих садках малечу починають вчити, як правильно сортувати сміття. Біля будинків, або просто на вулицях стоять контейнери, куди слід скидати окремі види відходів. Наприклад, метал йде в один бак, папір – в другий, скло – в третій. В ідеалі шведи навіть відривають етикетки від пляшок з напоями, щоб окремо викинути саму пляшку і окремо папір.
Усе це разом дає змогу Швеції бути однією з найбільш екологічних країн світу, адже тут практично немає сміттєзвалищ.
Більшості українців про таке можна лише мріяти. По-перше, влада багатьох міст абсолютно не працює з населенням у напрямку сортування відходів. Реальність така, що багато українців навіть уявлення не мають, навіщо взагалі сортувати сміття. А для того, щоб запускати масштабну програму з роздільного збору відходів, потрібно спочатку морально підготувати населення. Можливо, багатьом людям доведеться по кілька разів "розжовувати", чому пляшки і шкурки від бананів потрібно класти в різні баки.
Наприклад, в деяких районах міста є окремі контейнери для сортованого сміття. Сюди можна скидати усі відходи окрім харчових. У порівнянні з досвідом Заходу, де навіть папір і скло викидають окремо, у Києві все набагато простіше. Але навіть такі контейнери є лише біля деяких будинків. Окрім цього, не завжди з них вчасно забирають відходи, а тому киянам, які навіть сортують сміття, доводиться "крутитися". Не кожен погодиться складувати картон і пластикові пляшки на балконі доки спецконтейнер знову буде пустим.

Що вже казати про інші регіони, якщо навіть у столиці у поводженні з відходами справжній провал. Тому більшість керівників міст за накатаною системою просто перетворюють чергові гектари живої землі на сміттєзвалища.
Мерам українських міст потрібно навчитися діяти, як у цивілізованих країнах, де на смітті навіть заробляють гроші

Нещодавно мер Львова Андрій Садовий запропонував створити у Чорнобильській зоні полігон, на який можна було б вивозити сміття з усієї країни. Таке собі резервне сміттєзвалище для мерів міст, які не можуть подужати проблему з відходами.
Днями вже у столичній мерії вирішили "пощупати" тему з вивезенням сміття у зону відчуження. Наприклад, заступник мера Кличка Петро Пантелеєв не приховує, що влада Києва хотіла б вивозити у Чорнобильську зону залишки від спалювання чи переробки сміття. Мовляв, як сміття не знищуй, а відходи від нього все рівно залишаться і от їх можна відправити у Чорнобиль.
Цікаво, а які б ідеї були у вітчизняних чиновників стосовно вирішення сміттєвої проблеми в разі відсутності в Україні Чорнобильської зони відчуження?
Depo.Київ вирішив по пунктах розібратися, чому в країні так гостро стоїть проблема утилізації сміття і чому її ніхто не вирішує.
1. Чорнобиль – не місце для сміття з усієї країни
Багато чиновників в Україні мабуть забули, що минулого року фактично розпочався процес створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Звичайно, до цього заповідника напевно не увійдуть промислові об'єкти накшталт самої ЧАЕС, або різноманітних складів чи укриттів. Та все ж процес створення біосферного заповідника вже розпочато, а тому мрії про складування на території зони відчуження сміттєзвалищ чиновники можуть притримати для себе.
У зоні наразі вже є багато диких тварин, які п'ють воду з річок. Сміттєзвалище буде отруювати підземні води, які потім отруюватимуть ті ж самі річки. Таким чином тварини також будуть пити отруєну воду. Навряд чи у Чорнобильській зоні створюватимуть безпечний полігон для захоронення сміття, якщо навіть на сміттєзвалищах біля міст і сіл справжня екологічна катастрофа з існуючими смітниками. Згадаймо те ж Грибовицьке сміттєзвалище у Львові, на якому минулого року сталася техногенна катастрофа.
2. Проблема зі сміттям є не тільки у Львові чи Києві
Насправді сміттєва проблема виходить далеко за межі Києва та Львова. Просто в останньому цей нарив луснув сам по собі минулого року і тепер сміття зі столиці Галичини "гуляє" чи не усією Україну. І про це просто неможливо не знати. У Києві також дуже великі проблеми зі сміттям. Основний полігон, де складують відходи зі столиці, знаходиться біля села Підгірці в Обухівському районі. Та вже котрий рік чиновники лише розповідають, що можливості даного полігону вже вичерпані. Але у той самий час кожен наступний рік цей величезний смітник продовжує приймати відходи з Києва.
Навряд чи обласні центри, де щороку виробляються десятки тисяч тонн сміття, мають кращу ситуацію, аніж у столиці. Це підтверджує і той факт, що практично усі великі міста країни відмовилися приймати львівське сміття, мовляв, зі своїм не знаємо, що робити.
3. Чиновники абсолютно незацікавлені вирішувати сміттєве питання
Наприклад, у Києві ідею будівництва сміттєпереробного заводу виношував ще мер Черновецький і було це далекого 2006 року. Тоді "космічний мер" навіть підписав розпорядження про початок розробки техніко-економічного обгрунтування заводу. Тобто, ця ідея була підкріплена навіть офіційним документом, але далі балачок це все рівно не пішло. Тоді столична влада хотіла знайти інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу.
Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі також було багато розмов, що влада Львова вже давно могла б збудувати завод з переробки сміття. Втім, можна припустити, що інвестори, які навіть були готові вкласти гроші у будівництво заводів з переробки сміття, відмовлялися від цього, стикаючись з бажанням наших чиновників мати з усього навар. Навіть експерти та деякі народні депутати вже напряму неодноразово казали, що інвесторів з будівництва сміттєпереробних заводів відлякує корупція серед чиновників.
4. Відкрите сміттєзвалище – джерело постійного доходу
Чорні сортувальники приносять своїм покровителям величезні гроші. Наприклад, такі сортувальники багато років працювали на тому ж Грибовицькому полігоні. Минулого року Depo.Київ також виявив чорних сортувальників на головному сміттєзвалище Києва – полігоні біля села Підгірці. На околиці цього населеного пункту живуть роми, які щодня ходять на полігон. Тут вони збирають усі відходи, які можна відправити на переробку: пластик, скло, метал чи картон з папером. Оскільки на полігоні працюють десятки, а то і сотні чорних сортувальників, на виході вони мають неабиякі гроші. А найголовніше – цей дохід постійний, адже з Києва щодня возять сотні тонн "свіжого" сміття.
Цікаво, що керівництво полігону у Підгірцях знає про роботу чорних археологів, але начебто нічого не може вдіяти з цим. Хоча за правилами полігону, він є режимним об'єктом і людям з вулиці туди вхід заборонено. Але бізнес на смітті набагато важливіший усіляких там правил. І це ще одна причина того, чому у Києві не будують сміттєпереробні заводи. Комусь це стане поперек горла, адже так не хочеться втрачати величезні гроші від роботи чорних сортувальників.
5. Сміття для розвинених країн - не проблема, а спосіб заробити
Наприклад, у Сінгапурі зі сміття побудували справжній острів. Ця країна має дуже маленьку площу – близько 700 кв. км, а живе на цій території більше п'яти млн. людей. Тому місцева влада хапається за будь-яку можливість збільшити територію країни. Вже майже 20 років в кількох кілометрах від берегу цієї острівної країни будують острів зі сміття. Усі відходи, які не підлягають переробці, спочатку спалюють на спеціальному заводі. Після цього залишається лише сміттєвий пил. Далі з цієї суміші будують острів. В морі створені спеціальні невеличкі дамби, які затримують сміттєвий пил. Це у свою чергу не дає змоги пилу "подорожувати" морем. Таким чином сміття не розмивається, а залишається на місці. У такі резервуари планують ще протягом майже 20 років скидати сміттєвий пил.
Проте вже наразі острів зі сміття є досить великим. Тут росте трава та кущі, а тому дана місцевість нічим не відрізняється від природніх островів.
А от Швеція придумала, як сміттєву проблему взагалі перетворити на суцільний плюс. У цій скандинавській країні вже досить давно сміття просто спалюють. За рахунок цього виробляється теплоенергія для обігріву будинків. Також під час спалення сміття з'являється електроенергія, якою користується населення.
Років п'ять тому керівництво Швеції зрозуміло, що за рахунок спалення відходів можна виробляти ще більше енергоносіїв. Але сама країна не могла давати більше сміття, аніж було на той час. Можливо, це виглядає досить дивним, але Швеція вирішила імпортувати відходи з інших країн. Багато сміття почало надходити з Норвегії, якій виявилося дешевше експортувати з доплатою свої відходи, аніж переробляти самим.
Швецію взагалі можна вважати взірцем у поводженні з відходами. Окрім спалювання сміття, в цій країні також налагоджена система сортування відходів. Навіть у дитячих садках малечу починають вчити, як правильно сортувати сміття. Біля будинків, або просто на вулицях стоять контейнери, куди слід скидати окремі види відходів. Наприклад, метал йде в один бак, папір – в другий, скло – в третій. В ідеалі шведи навіть відривають етикетки від пляшок з напоями, щоб окремо викинути саму пляшку і окремо папір.
Усе це разом дає змогу Швеції бути однією з найбільш екологічних країн світу, адже тут практично немає сміттєзвалищ.
Більшості українців про таке можна лише мріяти. По-перше, влада багатьох міст абсолютно не працює з населенням у напрямку сортування відходів. Реальність така, що багато українців навіть уявлення не мають, навіщо взагалі сортувати сміття. А для того, щоб запускати масштабну програму з роздільного збору відходів, потрібно спочатку морально підготувати населення. Можливо, багатьом людям доведеться по кілька разів "розжовувати", чому пляшки і шкурки від бананів потрібно класти в різні баки.
Наприклад, в деяких районах міста є окремі контейнери для сортованого сміття. Сюди можна скидати усі відходи окрім харчових. У порівнянні з досвідом Заходу, де навіть папір і скло викидають окремо, у Києві все набагато простіше. Але навіть такі контейнери є лише біля деяких будинків. Окрім цього, не завжди з них вчасно забирають відходи, а тому киянам, які навіть сортують сміття, доводиться "крутитися". Не кожен погодиться складувати картон і пластикові пляшки на балконі доки спецконтейнер знову буде пустим.

Що вже казати про інші регіони, якщо навіть у столиці у поводженні з відходами справжній провал. Тому більшість керівників міст за накатаною системою просто перетворюють чергові гектари живої землі на сміттєзвалища.
http://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/chomu-chinovnikam-potribno-polyubiti-smittya-a-ne-dumati-yak-zbuti-yogo-u-chornobil-20170411554049 

Міністр назвав причину ліквідації Держекоінспекції

Міністр назвав причину ліквідації Держекоінспекції
Державну екологічну інспекцію можуть найближчим часом ліквідувати. Замість неї планують створити нову природоохоронну службу. 
Про це заявив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак в ефірі "5 каналу". Чиновник повідомив про звільнення керівника екоінспекції після довгої процедури перевірки цієї служби. 
У нас є обґрунтовані підозри шаленої корупції. Це є руїна, на якій побудована корупційна піраміда. Унікальний приклад — Грибовицьке сміттєзвалище, де сталася трагедія. Державна екологічна інспекція три роки не могла туди потрапити з перевіркою, — сказав Семерак. 
За інформацією міністра, вдалося виявити реєстри хабарів. Відповідні дані вже передали правоохоронним органам, але більше місяця відповіді так і немає. 
З моєї точки зору, вилікувати екоінспекцію неможливо. Я подав до Кабміну заяву про ліквідацію Державної екологічної інспекції і створення нової природоохоронної служби, — заявив міністр екології.
 http://expres.ua/news/2017/04/12/237345-ministr-nazvav-prychynu-likvidaciyi-derzhekoinspekciyi

ЛКП «Збиранка» зливає у міську каналізацію неочищені інфільтрати зі сміттєзвалища

ЛКП «Збиранка» скидає 50-70 куб м інфільтрату з Грибовицького сміттєзвалища без попереднього очищення та погодження такого зливу на очисні споруди ЛМКП «Львівводоканал». Про це повідомив депутат Жовківської районної ради Ігор Муравський.
З відповідними скаргами він звернувся до Держекоінспекції, прокуратури, ГУ Нацполіції та Держпродспоживслужби.
«Просимо провести позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства при скиді інфільтрату ЛКП «Збиранка» та прийманні інфільтрату ЛМКП «Львівводоканал», – йдеться у скаргах.
Приводом для вимоги провести перевірку стала двостороння додаткова угода між ЛМКП «Львівводоканал» та ЛКП «Збиранка», яка вступила у дію 1 березня нинішнього року і є продовженням договору від 1 серпня 2012 року з деякими змінами.
ЛКП «Збиранка» зливає у міську каналізацію неочищені інфільтрати зі сміттєзвалища
На сьогодні проблема інфільтратів на Грибовицькому сміттєзвалищі стоїть особливо гостро. Незважаючи на те, що полігон більше не експлуатується, опади призводять до підвищення рівня стічних вод в озерах-відстійниках. Відтак злив відходів у каналізаційну систему зміг би частково вирішити цю проблему, якби не одне «але». Перед зливом у каналізаційну мережу інфільтрат потрібно очистити. А як випливає з наявних документів, жодна очистка не здійснюється.
ЛМКП «Львівводоканал» на інформаційний запит МБО «Екологія-Право-Людина» відповіло, що до запуску готується установка для очистки інфільтрату. Однак  її потужність – до 15 куб м на добу. А цього аж ніяк недостатньо.
«Завершені роботи по об’єкту «Будівництво напірного трубопроводу для аварійної відкачки стічних вод до каналізаційної мережі м.Львова». Інфільтрати по трубопроводу після обробки гіпохлоридом натрію в об’ємі 100 куб м на добу планується перекачувати до міської каналізації….
В даний час підготовлено проект додаткової угоди на прийом інфільтратів в обсязі 80 куб м на добу і направлено в ЛКП «Збиранка» для підпису», – зазначено у відповіді на інформаційний запит.
У технічних умовах щодо проектування каналізаційної мережі від збірників інфільтрату міського полігону твердих побутових відходів у с. Грибовичі ЛМКП «Львівводоканал» від 2010 року зазначено, що йдеться 100 куб м на добу, однак вказано, що перед відведенням стоків у колектор передбачити їх очистку (механічну, хімічну…), щоб концентрація забруднюючих речовин не перевищувала граничну допустиму концентрацію (ГДК), встановлену «Правилами приймання стічних вод…»
ЛКП «Збиранка» зливає у міську каналізацію неочищені інфільтрати зі сміттєзвалища
«Як нам стало відомо із відповіді ЛМКП «Львівводоканал» від 27 березня ЛКП «Збиранка» отримала лише копію технічних умов на проектування каналізаційної мережі збірників інфільтрату міського полігону ТПВ в с. Грибовичі ще у 2010 році. Технічних умов на приєднання до системи міської каналізації в ЛКП «Збиранка» немає станом на 23 березня 2017 року», – повідомив Ігор Муравський.
Аналіз інфільтратів, зроблений лабораторією Львівводоканалу засвідчує, що показники значно перевищують допустимі значення для скидання у міську каналізацію. Загалом йдеться про перевищення у 10-16 разів.
ЛКП «Збиранка» зливає у міську каналізацію неочищені інфільтрати зі сміттєзвалища
Крім того, було виявлено, що результати лабораторних аналізів, проведених Львівводоканалом, різняться від результатів «Гірхімпрому» – вони значно занижені.
ЛКП «Збиранка» зливає у міську каналізацію неочищені інфільтрати зі сміттєзвалища
«За таких умов скидання інфільтратів у міську каналізацію є незаконним та таким, що може призвести до руйнування каналізаційної системи та системи очистки каналізаційних стоків, до забруднення водних об’єктів, куди проводиться скидання води після КОС ІІ, а відповідно і збитків біорізноманіттю та   рибним ресурсам цих об’єктів…»  – зазначено у скарзі.
Через ситуацію, що склалася, депутат Жовківської райради вимагає припинити зливання інфільтратів до міської каналізаційної мережі без попередньої очистки, ліквідувати витік інфільтрату з підніжжя сміттєзвалища, а також дамби, бо це призводить до забруднення водоносної системи і грунтів. Крім того, провести відкритий тендер на закупівлю обладнання для фізико-хімічної очистки фільтратів Грибовицького сміттєзвалища.
http://dyvys.info/2017/04/11/lkp-zbyranka-zlyvaye-u-misku-kanalizatsiyu-neochyshheni-infiltraty-zi-smittyezvalyshha/